Новорічна карусель

Новорічне свято, мабуть, найсвітліше свято в нашому повсякденному житті, яке люблять і діти, і дорослі. Напередодні, ми всі стаємо в глибині душі маленькими дітьми, які чекають приходу Діда Мороза з Снігуркою та мішком подарунків. І неважливо, що ми давно не віримо в цього сивого дідуся, але кожного року ми намагаємося зробити свято веселим і безтурботним не тільки вдома, але й на роботі, для найближчих друзів.

 Саме з такою метою працівники дитячої бібліотеки разом зі своїми  активними читачами  організували та провели дитячий ранок «Новорічна карусель» для учнів молодших класів  спецшколи-інтернату №4. Зустріч з казковими героями -  Червоною Шапочкою,  Бабою Ягою, Казковою феєю, Машою  і Ведмедем,  Шапокляк, Розбійником, Дідом  Морозом та Снігуркою  перенесла  вихованців школи  у чарівну казку.   Новорічні пісні, хороводи, веселі змагання, ігри та конкурси сподобались як дітям так і їх батькам.

Чим більше я віддаю, тим більше отримую.

         З давніх-давен скарбницею духовного багатства, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. А вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником.

         Не перший рік в районній бібліотеці проводиться благодійна акція «Подаруй бібліотеці книгу», яка спрямована на те, щоб поповнити фонди літературою для наших читачів.

         У всі часи знаходилися освідчені, щедрі люди, істинні меценати, які ділилися з бібліотекою своїми книжковими зібраннями, колекціями, окремими виданнями. Ми дуже раді, що серед наших друзів, небайдужих до проблем бібліотеки з’явилася така надійна людина, підприємець Соколовський  Петро Олександрович, який придбав для районної бібліотеки 60 примірників та 50 примірників для дитячої бібліотеки творів різних жанрів. Кожен дар важливий для нас, адже він дає можливість продовжити життя книзі.

         Висловлюємо слова подяки за чудовий подарунок, який не обмежився красивими словами, а підтвердив реальними діями.

         Запрошуємо підприємців, депутатів і просто всіх наших читачів долучитися до благодійної акції «Подаруй бібліотеці книгу!». Можливо, саме Ваша книга стане комусь у пригоді.

Працівники  та читачі районної та дитячої бібліотек.

Польсько-українська зустріч

         В рамках Міжнародного проекту «Європа – Схід» з м.Кельц 17 вересня в центральній районній бібліотеці відбулася зустріч виїзної школи польської мови для дітей та молоді «Зустрінь Польщу у Коростишеві» з метою вивчення польської мови та знань про Польщу.

         В заході приймали участь учнівська молодь гуманітарної гімназії №5, ЗОШ №3 та працівники культури.

Зустріч пройшла в теплій дружній атмосфері, учасники брали активну участь у інтелектуальних іграх на тему історії, мистецтва, сучасної музики та літератури Польщі.

Кращі знавці отримали цікаві сувеніри. А на завершення заходу польські друзі презентували можливості навчання у вищих навчальних закладах Республіки Польща.

         Центральна районна бібліотека, як організатор даного заходу нагороджена подякою за  співробітництво і допомогу при організації Мобільних Шкіл Польської Мови організованих через Товариство Інтеграція Європа – Схід у рамках проекту: PL+UA=ЄC.

Досвід роботи з ВПО

Досвід роботи Коростишівської центральної бібліотеки з вимушено-переселеними особами

Сьогодні події, які відбуваються в нашій країні болять кожному свідомому українцю  і бібліотекарі не стоять осторонь і розуміють, що бібліотеки  сьогодні повинні бути центром допомоги і підтримки, які наразі так потрібні.

Сьогодні на території  Коростишівського району проживає 507 чол. , у т.ч. в місті  - 260  вимушено-переселених осіб. Одним із перших завдань нашої бібліотеки було донесення інформації ,  про  надання бібліотечних  послуг  та запрошення їх до бібліотеки.

Станом на 01.07.2015року  районна бібліотека обслуговує близько 55 користувачів ВПО, наша бібліотека надає такі послуги:

-безкоштовне користування інтернет-центром;

-копіювання та друк інформації ;

 - користування  Skype;

  -допомога у придбанні товарів;

-замовлення квитків на потяг, автобуси, літак;

 - пошук близьких, отримання корисної інформації :адреси надання гуманітарної допомоги, оренда житла.

При першому візиті до бібліотеки ми працюємо з кожною особою індивідуально, знайомимо з бібліотекою, переліком бібліотечних послуг, наголошуючи на безкоштовність надання послуг, знайомимо з книжковим фондом та з переліком періодичних видань і розповідаємо про найближчі заходи, які відбудуться в бібліотеці і запрошуємо відвідати їх. Також надаємо інформацію про інфраструктуру нашого району, про найближчі заклади та їх послуги.

Індивідуальний  підхід до читача з особливим статусом дає нам змогу дізнатися чим цікавиться ця людина, що читала, і чи буде вона відвідувати наш заклад.

Серед читачів – переселенців   нашої бібліотеки  є журналісти, інженер- конструктор, програміст, пенсіонери, діти та безробітні. 

Наприклад: читач Рожкова В.Г.-  журналіст за фахом  вже більше року щоденно  користується  Інтернет - центром для професійної діяльності - пише статті сільськогосподарської тематики і відправляє їх в редакції періодичних видань за що отримує заробітну плату. Читач  Воскобойніков І.В –  інженер- конструктор також працює в Інтернет-мережі над математичними розрахунками та технічним кресленням, за що  отримує  кошти. Читач Кравченко В.І. - програміст,  працює над створенням нових програм і надає допомогу у володінні комп’ютерною грамотністю серед читачів - ВПО.

З великим задоволенням дітки ВПО відвідують дитячу бібліотеку та бібліотеку для юнацтва де працюють клуби за інтересами: «Невтомні рученята», та «Коло корисного дозвілля». Щосереди проводяться майстер –класи з бісероплетіння, орігамі,  вироби з солоного тіста , тощо.

Бібліотекарі разом з іншими установами і організаціями міста збирають кошти  та продукти, таким чином надають допомогу людям, які опинились в скрутній ситуації.

В історії нашої країни є чимало постатей, якими поправу може пишатися весь світ. Серед них особливе місце посідає видатний науковий, культурний і релігійний діяч, меценат, український Мойсей, як його називали, митрополит Галицький Андрей Шептицький.

         Очолюючи впродовж 44 років (1901-1944) українську греко-католицьку церкву, владика, здійснював безпосередній вплив на релігійні, національно-культурні та суспільно-політичні процеси, що відбувалися не лише в Україні, а й загалом у Східній Європі в першій половині ХХ століття.

         Своєю пастерською та громадською діяльністю він сприяв національному самозбереженню українців, засуджуючи міжусобні чвари, закликаючи до примирення та єдності. На засадах єдиної християнської церкви йому бачилася соборна Україна, незалежна держава, яка мала забезпечити розквіт нації. Здійсненню цієї мрії він присвятив усе своє життя.

         Народився майбутній митрополит у родовому маєтку графа Івана Шептицького в селі Прилбичі ( тепер Яворівського району Львівської області) і при хрещенні дістав ім’я Роман-Марія-Олександр.Його батько був відомим громадським і політичним діячем, а мати, Софія Олександрівна, дочкою польського поета і драматурга Олександра Фредра.

         Саме графиня Софія, багатогранно освічена, талановита, дуже вплинула на духовний розвиток Романа, виховала інтелігентного, розумного і достойного сина.

Під впливом же батька він усвідомив свою приналежність до українського роду. Неодноразово відвідував з ним учнівський монастир, де була митрополія Києво-Галицьких митрополитів і де зберігалися портрети його предків – митрополитів Атаназія та Льва Шептицьких.       

У 1883 році Роман з відзнакою закінчив гімназію св..Анни у Кракові. Обов’язкову військову службу проходив у привілейованому драгунському Гессенському полку, але через запалення суглобів після важкої форми скарлатини й  невиліковної хвороби ноги був змушений її залишити.

         Далі юнак вступив на юридичний факультет Вроцлавського університету (1886), здобув науковий ступінь доктора права, згодом в Ягеллонському університеті (Краків) – ступінь доктора теології. Після студій у Відні та Мюнхені став доктором філософії.

Перед молодим Шептицьким відкрилася перспектива успішної світської кар’єри, але душевно вразливий та дуже побожний із самого дитинства, він вбачав вищою метою свого життя цілковите служіння Богові та церкви.

Навесні 1886 року Шептицький відвідав Ватикан і під час зустрічі з Папою Римським попросив у нього благословення на те, щоб стати василіянином.

     17 вересня 1899 року Папа Римський Лев ХІІІ призначив А.Шептицького Станіславівським єпископом. Невдовзі молодий пастор заснував у Станіславові (нині Івано-Франківськ) греко-католицьку семінарію, передавши їй понад 4000 цінних книг з власної бібліотеки.

17 січня 1901  року за призначенням Папи Римського 36 –річний єпископ став митрополитом Галицьким і архієпископом Львівським, єпископом Камянець-Подільським. Інтронізація відбулась у соборі св..Юра у Львові.

         З приходом А.Шептицького розпочалася нова доба в історії Греко-католицької церкви. Митрополичий престол нарешті посів церковний діяч нового покоління, який радикально відрізнявся від своїх попередників і визначив пріоритетні напрями діяльності – екуменічний (об’єднуючий), просвітницький та націотворчий.

Усвідомлюючи нові реалії суспільно-політичного життя на зламі століть, він виявив риси передбачливого політика, який об’єктивно оцінював ситуацію, накреслив нову програму діяльності церкви.

Владика приділяв велику увагу проблемам духовенства. Однією з причин занепаду церковного життя він вважав низький рівень парохів, тому насамперед прагнув сформувати фігуру новітнього українського священика, виховання українського кліру, спроможного сповнити велику місію української церкви. З цією метою митрополит у 1901 році реорганізував Львівську семінарію, в 1906 створив Перемиську, а через рік – Станіславівську духовні семінарії. На його особисті кошти за кордоном навчалися молоді богослови.

Політична діяльність митрополита також мала виражене українське державотворче спрямування. Він був депутатом Віденського парламенту і Галицького сейму, неодноразово брав участь у політичних акціях: протестував проти переслідування українських студентів Львівського університету, очолював делегацію до цісаря, яка порушила питання про надання рівних прав українцям з іншими народами в Австро-Угорській імперії.

У 1912 році митрополит удруге відвідав Київ, де в костелі св.. Миколая відправив панахиду по Т.Шевченкові і виголосив патріотичну промову про нього.

Під час Другої світової війни А.Шептицький порушував питання про об’єднання всіх християн України навколо Київського патріархату в єдності з Римським престолом, але не знайшов розуміння з боку окремих ієрархів церкви та української інтелігенції.

30 червня 1941 року у Львові він  вітав відновлення української державності та створення уряду Української держави – Українського державного правління на чолі з Я.Стецьком. Але дуже скоро прийшло розчарування: самостійна Україна не була потрібна ні Сталіну, ні Гітлеру. Заарештованих членів нового уряду німці знищили. Тоді й пролунав гнівний протест митрополита проти німецького окупаційного режиму.

Наражаючись  на смертельну небезпеку, А.Шептицький допомагав переховувати у монастирях сотні євреїв. Засуджуючи їх переслідування, він неодноразово звертався з протестом до Гіммлера, написав листа до Папи Римського Пія ХІІ. У 1973 році рятівникові переслідуваних євреїв у Тель-Авіві на знак подяки було встановлено пам’ятник.

Практично немає собі рівних діяльність А.Шептицького як фундатора, організатора та мецената, що заклала фундамент нашого національного відродження. 

Митрополит залишив по собі великий науковий доробок – глибокі філософсько-богословські та аскетичні твори, дослідження з історії церкви.

З ініціативи владики було засновано Львівську Греко-католицьку академію, Український католицький інститут церковного єднання ім..Йосифа-Веніаміна Рутського.

Дбаючи про фізичне здоров’я народу, А.Шептицький заснував і утримував власним коштом у Львові «Народну лічницю» - єдину українську лікарню в місті, благодійний заклад для всіх убогих незалежно від віросповідання та національної приналежності; надав будинок та необхідне медичне обладнання для жіночого медичного закладу, що мав назву «Парадня матерів».

У 1917 році було засновано Фонд митрополита А.Шептицького для українських сиріт, а ще раніше відкрилися створені ним сиротинець, бурса та притулок для вбогих.

У 1918 розпочала свою діяльність благодійна інституція «Захист ім.. Митрополита Шептицького для сиріт у Львові».

Особливо щедрим меценатом А.Шептицьким був для українського національного мистецтва. Опікувався молодими мистецькими силами, що на виділені ним стипендії навчалися в Парижі, Римі та інших містах.

У 1925 році митрополит започаткував і утримував на власні кошти приватну фундацію під назвою «Церковний музей»

Митрополит заснував десятки іменних стипендій для незаможних студентів, які навчалися у вишах Західної Європи.

Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944 року, похований у Соборі св..Юра у Львові.

Героїко-патріотична година: "Герої не вмирають"

Свято Героїв, одне з основних українських національних свят. Велика правда безмірної любові та пошани до мертвих, живих і ненароджених поколінь нашого народу, до Великої Української нації у своїй власній Великій Українській Державі. Ніколи здається не були ми ближчі до зрозуміння цієї правди, як саме у сьогоднішній час, у час коли за нами тисячі могил тих, що в ім’я великої ідеї впродовж тисячоліть життя своє поклав. Був час, коли тої правди не помічали, але новітні покоління українців твердо її усвідомлюють і міцно тримають прапор, на якому сто років тому Микола Міхновський написав: «Одна, єдина, вільна, неподільна Україна від гір Карпатських аж по Кавказ».

Відзначаючи Свято Героїв і вшановуючи всіх тих відомих і невідомих героїв, що віддали своє життя за Україну 21 травня в центральній районній бібліотеці було проведено героїко-патріотичну годину: «Герої не вмирають» з учнями шкіл міста Коростишева. На заході прозвучали пісні у виконанні вихованців музичної школи

Марії Мілюхіної «Мамо не плач» та Олександри Дубівки «Я маленька україночка» (викладач Зінаїда Станіславівна Грабар)

День Героїв став для нас днем іспиту совісті, днем, в якім кожен поставить собі питання, що зробив він за останній рік для здійснення заповіту тих, що в могилах лягли.

           

На свято були запрошені заступник міського голови Нагорна Наталія Павлівна, яка підвела підсумки конкурсу: «Листівка ветеранові» , який був оголошений центральною районною бібліотекою і присвячений 70-річчю Перемоги, що проходив під егідою міського голови Миколи Костянтиновича Чиколая, У конкурсі прийняли активну участь майже 100 учнів усіх шкіл міста. Переможцями конкурсу стали:

-         Бондаренко Анастасія – учениця 8-А класу ЗОШ № 3;

-         Гановський Денис – учень 3-Б класу ЗОШ № 9;

-         Осіпович Христина – учениця 6-А класу  НВК «Школи-ліцей»

Переможці були нагороджені грошовими преміями та цінними подарунками на урочистостях присвячених Дню Перемоги   на  Алеї Слави. Всі роботи учасників конкурсу виставлені для огляду в читальному залі районної бібліотеки. Для учасників заходу було організовано солодкий стіл.

Година пам'яті: "Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс"

Минуло вже 29 років, а чорний день в історії нашої Батьківщини, день Чорнобильської трагедії, продовжує хвилювати людей: тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день ні для кого не минув безслідно. Він розплодив по світу багато трагедій.
Чорнобильська катастрофа фактично нездолена, оскільки головним її наслідком є радіація, незрима й невідчутна, здатна діяти протягом тисяч років і на величезних територіях. Саме тому тема Чорнобильської трагедії близька не лише українцям, а й людям усього світу. Цей день буде завжди об'єднувати покоління і народи одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

До Дня Чорнобильської трагедії працівниками дитячої бібліотеки для учнів 9-10 класів ЗОШ с.Кошарища було проведено годину пам'яті : "Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс" Бібліотекарі запропонували учням фільм про Чорнобильську трагедію, мультимедійну презентацію, яка повністю передала весь жах катастрофи. Учні дізналися правду про Чорнобиль, про героїв-пожежників-земляків, медичних працівників, зв'язківців, що ціною свого життя врятували весь світ, про останні хвилини та секунди людей перед вибухом реактора. В задумах юні читачі прямували додому... Сподіваємось, що цей захід сколихнув їх серця.

Природа - вічне джерело краси

Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов'язане з таким поняттям, як "батьківщина". Шанувати природу неможливо без знань про навколишній світ. Знати, а тим більше берегти ці нетлінні скарби - наш святий і непорушний обов'язок.  Людина, яка не усвідомила цього, не перейнялася любов'ю  до природи рано чи пізно стане брутальним споживачем. "Природа - вічне джерело краси" під такою назвою пройшли екологічні читання в центральній районній бібліотеці за участю учнів 9-10 класів  ЗОШ №3.

 Екологічне читання включають ряд заходів: година екологічного спілкування "Гімн планеті Земля", книжково-ілюстративна виставка-застереження: "Екологія. Дзвони сьогодення" та
 "Сонячна вікторина"

Мови рідної розмай

Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Рідна мова! який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати. З метою збагачення знань про рідну мову в центральній бібліотеці було проведено годину цікавої інформації: "Мови рідної розмай" з учнями  8-х класів ЗОШ №3 . Впродовж заходу було проведено інтелектуальні розваги де діти відповідали на питання мовознавчої вікторини, читали вірші та прислів'я про мову.

Небесна Сотня у вирій відлетіла...

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні памятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже, хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Минає рік відколи на майдані загинули Герої Небесної Сотні

Люди вийшли, щоб відстояти право вибору. Кожен із них заплатив за свої переконання - ціну життя. Указом Президента України 20 лютого - щорічно відзначатиметься День Героїв Небесної Сотні.  
На знак вшанування відваги сили й духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності бібліотеки міста провели ряд змістовних заходів: інформаційний репортаж: "Небесна Сотня у вирій відлетіла..." - з учнями агроліцею; урок мужності: "Вони співали: Ще не вмерла Україна..." - з учнями спецшколи-інтернату №4; героїко-патріотична година: "Майдан українського духу" - з учнями 5-х класів НВК №2. Під час заходів хвилиною мовчання вшанували невмирущу память про загиблих Героїв Небесного Війська

Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни поведуть державу вперед.Наш святий обовязок - памятати своїх Героїв.

Афганістан - одна суцільна рана. Все кровоточить, ниє і болить... Хто ж відповість за юні долі?
15 лютого виповнилося 26 років з дня виводу радянських військ з Афганістану. . Дізнатися правду про ту трагічну сторінку з історії перших вуст пощастило учням 8-х класів гуманітарної гімназії №5 на героїко-патріотичній годині: "СПОВІДЬ СОЛДАТСЬКИХ СЕРДЕЦЬ" проведений в бібліотеці для юнацтва. Гостем заходу був колишній воїн-афганець Своровський Петро Іванович, який поділився спогадами про своїх побратимів, бойові дії в Афганістані...
Школярі та працівники бібліотеки висловили щиру вдячність за цікаве спілкування, за те, що зберігають бойове братерство, та своїм прикладом виховують у молодого покоління патріотизм і почуття обов'язку, а також вручили квіти та пам'ятний подарунок.

Презентація книги

Села, як люди, мають свою біографію. У кожного вона неповторна. Ми насолоджуємося красою рідної землі, її щедротами, та чи знаємо ми свою історію? Що нам відомо про минуле? Минулої пятниці в селі Шахворостівка було підготовлена та проведена працівниками центральної районної бібліотеки презентацію книги: Шахворостівка та навколишні землі із серії «Історія українського села» авторами якої є Лілія Вікторівна Степурко - вчитель історії та член національної спілки краєзнавців України Олена Вікторівна Тунік ( до речі: кілька років тому вона видала документальну книгу про село Теснівка)

 І ось зусиллями обох талановитих, ініціативних співавторів – пошуковців з’явилася ще одна цінна книжкова новинка в галузі краєзнавства – видання про історію одного з чудових лісових куточків Коростишівського району – села Шахворостівки та навколишніх населених пунктів.

Вагомий внесок у роботі над створенням книги зробила бібліотекар Шептицька Валентина Йосипівна, адже завдяки її наполегливій праці було надано величезний обсяг фотоматеріалів, статей та інших документів, які так чи інакше пов’язані з історією Шахворостівки та навколишніх земель. Дуже приємно, що краєзнавча робота не є марною, що вона потрібна жителям , не залишає їх байдужими і спонукає їх до вивчення рідного краю.

  Книга «Шахворостівка та навколишні землі» гідний подарунок односельчанам. Всіх, хто буде читати цю книгу, наповнить почуття гордості та  любові за рідне село.

Ви - мужності людської ідеал (до Дня Героїв Крут)

29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії - бій під Крутами.

Тоді, 29 січня студенти і гімназисти Помічного куреня Січових стрільців,юнаки з 1-ї Української військової школи кинулись захищати свою землю, знаючи при цьому, що не мають шансів на виживання. Їхній подвиг навічно залишиться в історії як символ національної честі, відданості своєму народові.
Щоб вшанувати пам'ять 300 молодих студентів,які полягли у тім бою, працівниками бібліотек міста було проведено низку заходів: для учнів 9-х класів НВК « Школа – ліцей інформаційних технологій» - героїко – патріотична година «Всі твої, Україно, ми діти…» (центральна районна бібліотека);

для учнів старших класів спецшколи – інтернат №4 – година історичної пам’яті « Тривожна сповідь під блакитним небом»(дитяча бібліотека);

для учнів 9-х класів ЗОШ №9 – героїко-патріотичний урок «Ви – мужності людської ідеал» (бібліотека для юнацтва).
Учасники  заходів дізнались, що ці юнаки звертаються до нас через роки - ми повинні берегти Самостійність України, будувати всою державу і ніколи вже не віддати її на поталу ворогам.