І знову - березень...
І знову линуть до нас думи геніального українського поета... Традиційно український
народ у цей весняний час звертається до постаті Тараса Шевченка, до
постаті, яка у свої величі була і залишається ні з чим не зрівняною,
невичерпною для людського подиву і осягнення.
Будучи самостійно і
чутливою натурою, Шевченко, як і кожен поет, закохувався часто. Однак зла
недоля завжди переслідувала його, не даючи йому щастя жити у шлюбі, у любові з
дружиною, про яку він мріяв, особливо в останні роки життя.
Хто ж вони були, ті
музи, які надихали поета, давала йому відраду чи навівали смуток, які надихали
поета, давали йому відраду чи навівали смуток, які любили його, яких любив він?
І тому у працівників центральної районної бібліотеки виникло бажання привернути
увагу сучасників до страждань душі українського поета. З цього приводу було проведена літературно-музична
композиція «Сердечні пристрасті й розчарування Кобзаря»
Немає коментарів:
Дописати коментар